Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
На́вський, -а, -е. Мертвецкій. Встрѣчается только въ выраженіи: на́вський вели́кдень — Пасха мертвецовъ, по народнымъ вѣрованіямъ, въ четвергъ на послѣдней недѣлѣ великаго поста. Cм. мертве́цький вели́кдень и ма́вський вели́кдень. Cм. мавський.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Нинька нар. = нині.
Пійнятися, -ймуся, -мешся, гл. = понятися. А з п'яницею жити не піймуся, хиба піду утоплюся.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Чаша, -ші, ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. У руці Господній чаша, через край вино шумує.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.