Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Болона, -ни, ж.
1) Плева, оболочка, перепонка.
2) Оконное стекло.
3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. Cм. оболона.
Дичина́, -ни́, ж. Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Зорній, -я, -є. Заревой. Як ліпшім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає,... поети, мов боги, ні нащо не вважають і пісню зорнюю про дольній світ співають. зорнути. Cм. зринати.
На́бір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме.
Повимережувати, -жую, -єш, гл. Сдѣлать ажурныя вышивки. У сорочок і рукава, і ляхівки повишивані та повимережувані.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня.