Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Гиля! меж. Крикъ на гусей, утокъ, голубей. Гиля, гиля, селезню, додому. Чуб. V. 1110. Ой гиля, сизі голубоньки, нп високе літання. Мет. 102.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Льон, -ну, м. 1) Ленъ, Linum usilatissimum. L. 2) дикий льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. I. 127. 3) жовтий —. Раст. Linum flavum. ЗЮЗО. I. 127. 4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. ЗЮЗО. I. 126. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Грин. III. 260. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Грин. III. 413. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон. Чуб. V. 158.
Просо, са, с. Просо. Ой на горі просо, під горою жито. Мет. 103. Він знай на печі в просі. Рудч. Ск. II. 78. 2) Проса. Поля засѣянныя просомъ. 3) просо дике. Раст. Amaranthus laudatus L. Вх. Пч. І. 8. 4) просо турецьке. Раст. а) = просо дике. Вх. Пч. І. 8. б) Sorghum vulgare. Херс. 5) про́со, про́со сіяти. Родъ игры (въ двухъ варіантахъ). Ив. 66, 75. О. 1861. XI. Св. 36. Маркев. 74. Чуб. III. 65. Ум. прісце́. Іще то не біда, як у просі лобода, а оттоді біда, як ні прісця, ні лободи. Ном. № 14310.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає. Новомоск. у.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.