Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ум. дя́дина, дя́диночка.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Поратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Василь порається з деревом.
2) Одѣваться.