Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надпізь

На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДПІЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДПІЗЬ"
Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Зривання, -ня, с. Срываніе.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Кружати, -жа́ю, -єш, гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. І. 219.
На́морозень, -зня, м. = наморжень. Желех. Новомоск. у. (Залюбовскій).
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДПІЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.