Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ.
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі.
Носій, -сія, м. Носильщикъ.
Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали.
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа.
