Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарік
нарікання
нарікати
нарістка
нарість
нарнути
наробити
наробляти
нароблятися
наров
наровливий
народ
народжувати
народжуватися
народина
народити
народний
народник
народність
народовець
народовий
народок
народолюбець
народолюбний
нарождати
нарожденець
на-розвидні
на-роздріб
нарозмовлятися
нарозумити
нарозуміти 2
нароїти
нароїтися
нароком
наронити
наросказувати
наросказуватися
наросля
нароспальці
наростати
наростень
нарости
наросток
нарошне
нарощиняти
нарти
нарубати
нарубатися
нарубень
наруби
наруга
наругати
наругач
наругувати
наругуватися
наруч
нарушати
нарюмсатися
наряд
наряддя
наряджати
наряджатися
нарядонько
наряжати
наряжатися
насад
насаджати
насаджувати
насадити
насадовити
насажати
насажувати
насалити
на-самоті
насамперед
насварити
насваритися
насватати
насватувати
насватуватися
насвітитися
насв'ятити
насв'ячувати
насердний
насеред
насидітися
насилати
насилком
насилу
насильне
насильний
насильно
насильство
насильці
насинити
насинювати
насипати
насипом
насипчасто
насит
наситити
насищати
насищатися
насівати
насідати
насідатися
насідок
насікати
насінина
насінний
насінник
насіння
насіпати
насіпатися
насісти
насічи
насічка
насіяти
наскакати
наскакувати
Безп'Ятко, -ка, м. Чортъ.
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродита женскаго рода. Е. 3. VIII. 112.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Зво́зди́к, -ка, м. Раст.: а) Saponaria officinalis. Вх. Пч. І. 12. б) Dianthus compactus. Шух. І. 21. в)бі́лий = терлич. Вх. Пч. І. 13. г) — пільский. Betonika officinalis. Шух. І. 21.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Ном. № 11383. Маєш же старости мовнії. Гол.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Нас спонсорують: