Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наронити

Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. К. Іов. 9. Хай йому злигодні! О. 1862. VI. 90.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ. Вас. 171.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево. Вх. Лем. 476. 2) Упрямый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 476.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!... Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.