Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наронити

Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ. Вх. Лем. 416.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Промокати, -ка́ю, -єш, сов. в. промок(ну)ти, -ну, -неш, гл. Промокать, промокнуть. Пан промок та й замерз. Рудч. Ск. II. 75.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Чопець, -нця, м. Ум. отъ чіп. Котилось барильце без чопця, без рильця. Ном. стр. 292, № 66.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.