Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наронити

Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОНИТИ"
Близнуватий, -а, -е. Покрытый рубцами. Желех.
Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = окономичний.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п'яний дід. Шевч. 604.
Копач, -ча, м. 1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали. Ном. № 11717. 2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу. Грин. III. 284. 8) Заостренная палка, которою роютъ землю. 4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Гол. Од. 75. Ум. копачик.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить. Полт. г.
Роз'їзд, -ду, м. Разъѣздъ.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати. К. ХП. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.