Боровичний, -а, -е. Черничный.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Лайка, -ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки.
Медівни́к, -ка, м. 1) = медяник 1. 2) Названіе различныхъ растеній, a) Galium verum. б) Galeopsis versicolor. в) Dracocephalum Moldavica. Cм. медяник 2.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Де Христос подівся? — На небо знявся.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався.
Прашувати, -шую, -єш, гл. Полоть, мотыжить. Я оце дуже втомилась, бо в таку спеку дуже погано прашувати: земля розсипається. Прашують кукурузу.
Проплакати, -чу, -чеш, гл.
1) Проплакать.
2) Выплакать. Висохну од жалю і проплачу очі, тебе не забуду а ні вдень, ні вночі.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Як почала мене по спині хрьопати кулаком.
