Гу́стрик, -ка, м. Кукишъ.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Зозуля, -лі, ж. 1) Кукушка. Зозуля сива, сивесенька. Жує зозуля на високій березі. Знать, добре спить, що не чує, як кує зозуля. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. щоб ти зозулі не чув! Пожеланіе смерти. 2) — нічна. пт. Козодой, Caprimulgur europaeus. 3) Названіе вола очень темно-сѣрой масти. Ум. зозулька, зозуленька, зозулечка. Сива зозуленько, не куй жалібненько! Употребляется какъ ласкательное слово для женщины, преимущественно матери. Матусенько ріднесенька, зозуленько милесенька.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Половниця, -ці, ж.
1) = полуниця.
2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний.
Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп».
