Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насваритися

Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСВАРИТИСЯ"
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Будько, -ка, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. Cм. набуватися 3.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. І. 30.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Чуб. V. 248. Напосівся хату будувати.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Попідмазувати, -зую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ). Вози вже попідмазував, — чи запрягати? Харьк. у.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею. Ном. № 11798.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.