Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться?
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Скошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скоситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Скашиваться, быть скошеннымъ косою.
2) Перекашиваться, перекоситься, скашиваться, дѣлаться, сдѣлаться косымъ.
3) Только сов. в. ? Свихнуться, сойти съ ума. Ти зовсім скосилася! — з серцем промовила дядина.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Цяцькається, як жид пархами. Не першина було мені цяцькатися з жінотою.
