Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ.
1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Хоч гірше, аби инше.
2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Ми ще гірше здивувались.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив...
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Рух, -ху, м. Движеніе. 96. Рух його, хода, все було поважне.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Співробітниця, -ці, ж. Сотрудница.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
