Банкрут, -та, м. Банкротъ.
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими).
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Головствення, -ня, с. = головосік.
Жа́бка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жа́ба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. 2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». 3) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. 4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ кре́ймашки. 6) Ракета.
Затіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. заті́ятися, -ті́юся, -єшся, гл. Затѣваться, затѣяться. Ніхто не сподівався і гадки не мав, що теє затівається.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару.
Сіряк, -ка, м.
1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики.
2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Ум. сірячо́к.