Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії.
Зано́ситися, -шуся, -сишся, сов. в. занести́ся, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Заноситься, занестись. 2) Важничать, зазнаваться. 3) на дощ заноситься. Собирается дождь.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время.
