Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругач

Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГАЧ"
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Поперериватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и перерватися но во множествѣ.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.  
Талувати, -лую, -єш, гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.