Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
За́чіска, -ки, ж. = кичка 1.
Коханочок, -чка, м. Ум. отъ коханок.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Пом'якшати, -шаю, -єш, гл. Смягчиться, сдѣлаться мягче. На дворі пом'якшало, а то мороз був сильний.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед.
