Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругач

Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГАЧ"
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Кукільоватий, -а, -е. Перемѣшанный съ Раст. Agrostema githago. 6 пшеничка, да кукільовата.
Наму́лити Cм. намулювати.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл.кого. Давать кому прозваніе. Шух. І. 72.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Четверник, -ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. Cм. трійник, п'ятерик и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.