Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма».
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Кош, -ша, м. = кіш.
Переверт, -ту, м.
1) Переворота.
2) піти в переверти. Начать кувыркаться. Сміх не реготи, пішла баба в переверти.
3) на переверт пішло́ діло. Пошло наоборотъ.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены.
Росплутувати, -тую, -єш, сов. в. росплутати, -таю, -єш, гл. Распутывать, распутать.
Тогідний, -а, -е. = торішній. Брат у тогіднім році найшов.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
