Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругуватися

Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.
Визвати Cм. визивати.
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Десь-и́нде, нар. Гдѣ-то въ другомъ мѣстѣ. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.