Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Домоло́ти Cм. домелювати.
Жаха́ння, -ня, с. 1) Пуганіе. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. Я пізнаю з їх жахання, що ти, Боже мій, зо мною.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Продажне — заважне.
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Кішці іграшка, а мишці сльози. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Ум. іграшечка.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Хист, -ту, м.
1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ.
2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.
