Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Крумкач, -ча, м. Воронъ.
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Перша жінка в мене була добра людина. Якась людина. Не годиться потягаться на людину. З його вийде людина. Ум. людинка.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Cм. кушка 1.
Чля нар. Прилично. Що кому чля.
