Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наряддя

Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя. Чуб. II. 523.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРЯДДЯ"
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Спалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжечь. Спалив та й попел по степу розвіяв. ЗОЮР. І. 120 Та ні вітер його не звіє, ні сонце його не спале. Мет. 208. 2) Опалить (солнцемъ кожу). 3) Безл. Мене спалило. Я вспылилъ, меня взорвало. Павлогр. у.
Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.
Цицьката Грудастая, съ большими грудями. Цицьката дівка.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРЯДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.