Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Ум. відерце, відерочко, відерко.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила.
Переділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе.
Увесь, уся, усе, мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Цілувались, обнімались з усієї сили. Я ростікся всіма сторонами.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати!
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.
