Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торчок

Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧОК"
Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу. Шух. I. 46.
Гаморити, -рю, -риш, гл. Кричать, шумѣть. Желех. Подольск. Люде гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивлються. Грин. II. 178.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога? Сосниц. у.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.