Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл.
1) Выпасать, выпасти.
2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться.
Змикати, -ка́ю, -єш, сов. в. зімкнути, -кну, -неш, гл. 1) Сводить, свести судорогой. Зомкнуло пальці. 2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Підгас, -су, м. Соль, которую выбираютъ изъ солеваренной сковороды послѣ того, какъ уже погасятъ огонь.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Розвозити, -во́жу, -зиш, сов. в. розвезти, -везу, -зеш, гл. Развозить, развезти. Запаси розвозили по лісах.
Роспустник, -ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога.
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда.
