Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торчина

Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧИНА"
Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. вергунець, вергунчик.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Зірк! меж. = зирк!
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. К. Кр. 38. К. Бай. 74. Король погрожує нас руйнувати. К. ЦН. 249. Що ж ви тепер мені погрожуєте'? К. ХП. 35.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.