Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочини

Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Недосить нар. Недостаточно.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Пістрячка, -ки, ж. Родъ накожной болѣзни.
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.