Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочини

Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Дуйний, -а, -е. Сильно дующій (о вѣтрѣ). Дуйні вітрове, дрібні дожджове. Гол. ІІ. 3.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Зведеню́к, -ка м., зведеня́, -ня́ти,, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.