Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочини

Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. вайлюка. Аф. 311.
Доню́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. доню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Донюхиваться, донюхаться. Собаки донюхались та й ззіли. Стор. І. 27.
Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L. ЗЮЗО. І. 130.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Лі́йка, -ки, ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Шух. I. 299. Ум. лієчка. Харьк.
Оповість, -сти, ж. Увѣдомленіе, извѣщеніе. Жадної оповісти нема. Черн. у.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть. Вх. Зн. 55.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа. Мил. М. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.