Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торочини

Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОЧИНИ"
Виселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виселитися, -люся, -лишся, гл. Выселяться, выселиться.
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Ґила́, -ли́, ж. = Бурта 6. Я на тебе вже нагнав десять ґил. Рк. Левиц.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая. Грин. III. 229.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.