Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торохта

Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили. Г. Барв. 343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТА"
Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ. К. (О. 1862. ІІІ. 30).
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Надра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. = надерти.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Разжевать. 2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.