Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назлітатися
назмагатися
назмітати
назнаменати
назнарошки
назнати
назнатися
назначати
назневажатись
назола
назолистий
назолити
назолитися
назорити
назорітися
назривати
назубити
назублювати
назублюватися
назувати
назукісь
назустріч
назути
наїдати
наїдатися
наїдений
наїджений
наїдок
наїжитися
наїжуватися
наїзд
наїзджати
наїздити
наїздитися
наїзжий
наїмлити
наїсти
наїхати
най
найграти
найда
найдух
найдушка
найманка
наймання
наймати
найматися
найменувати
найменуватися
найми
наймит
наймитський
наймиття
наймитувати
наймитча
наймитчук
наймитюга
наймиця
наймичка
наймичкувати
наймиччин
найняти
найомець
найпак
найпаче
найперше
найсамперед
найство
найти
найтичанка
найуперед
найясніший
накадити
наказ
наказати
наказитися
наказний
наказувати
накакати
накалапуцати
накаляти
накапати
накапостити
накапування
накапувати
накапуватися
накараскатися
накарати
накаратися
накарбувати
накарпас
накарувати
накасатися
накасуватися
накатати
накашничок
наквацювати
накепкатися
накервавитися
накерувати
накивати
накидальний
накидати
накидатися
накидка
накидом
накинути
накипати
накипілий
накипіти
накипчасто
накільчитися
накільчуватися
накіпкіювати
накіска
накісток
накіт
накітча
наклад
накладання
Бутик, -ка, м. Ум. отъ бут.
Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк. Грин. І. 71.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. Ном. № 4573. Кв. II. 237. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні. Левиц. Пов. 136.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли. Камен. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Камен. у.
Капота, -ти, ж. Верхнее одѣяніе. У галиц. мѣщанъ, — мужское: суконная верхняя одежда длинѣе и просторнѣе жупана. Гол. Од. 16. У Котл. это — женская одежда: Були в дульєтах і капотах, були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Погулянка, -ки, ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
Нас спонсорують: