Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав.
Лести́вість, -вости, ж. Льстивость.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. На морозі добре лежати. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Пинчуки багацько лиха нам наробили. Та жалю наробила, та серце засмутила. 2) Нарабатывать, наработать.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
