Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накіска

Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія. Вас. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКІСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКІСКА"
Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Підвусний, -а, -е. хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем. К. Бай. 98.
Подобати, -баю, -єш, гл. 1) він подобав. Ему понравилось. Ой ти, Авраме, старіш чоловіче, подобав єсь собі жити в небі вічне. Чуб. Отця і матку налаяла, вона їх налаяла і не подобала. Макс. 2) Идти, приличествовать. Так подоба, як сліпому дзеркало. Ном. 3) Походить, быть похожимъ. На що таке подобає земля: чи на скриню, чи на коржа? Ком. І. 9.
Поменитися Cм. поменятися.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКІСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.