Відличний, -а, -е. Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли.
Гай, гаю, м. Роща, небольшой лѣсъ. По гаєві усякий птах літає. Густий гаю, густий — не прогляну. Ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила.
2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Одна Cм. один.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Свобідно нар. Свободно.
Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть!
