Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрядач

Запрядач, -ча, м. Мені знов дала премудру дзьоблинку міцкову та й запрядач деликатний. Федьк. Пов. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯДАЧ"
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без восей. Чуб. І. 317.
Довгому́дів, -дова, -ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Остюк, -ка, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чуб. I. 32. Чорний хліб з остюками. Мир. Пов. II. 90.
Позгортатися, -таємося, -єтеся, гл. Свернуться (во множествѣ).
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались. Левиц. Пов. 141.
Приладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. приладитися, -джуся, -дишся, гл. = приладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади. О. 1862. IX. 125.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.