Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнучий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Писнява, -ви, ж. Пискотня. Тут діти таку писняву підіймають. Волч. у.
Підсмажувати, -жую, -єш, сов. в. підсмажити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить. Вона (той перець) підсмажила та й положила в горілку. Г. Барв. 425.
Полусорочини, -чин, ж. мн. Поминки по умершему въ третью недѣлю. Справляли Наум і Настя знов і третини, і дев'ятини, і полусорочини, і сорочини, як треба по христіянські. Кв.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Стаєнний, -а, -е. Конюшенный. Коні стаєнні. О. 1862. V. 107.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко. Грин. І. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.