Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнучий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Виторопень, -пня, м. 1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно. 2) Пучеглазый.
Гу́шматок, -тка, м. Освобожденныя отъ кострики волокна конопли. Шух. I. 147.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.