Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнузда

Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник. (Е. Чикаленко).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЗДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЗДА"
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Конст. у. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. Дещо, 55.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Стромовина, -ни, ж. Стремина. Федьк. І. 88.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Чашка, -ки, ж. 1) Чашка. Левиц. І. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. Ум. чашечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЗДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.