Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнузда

Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник. (Е. Чикаленко).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЗДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЗДА"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. вівтарик. Аф. 315.
Відмайструвати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Перестать быть мастеромъ. 2) Окончить урочную плотничью работу. Відмайстрував своє, то й підеш додому.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили. О. 1862. II. 76.
Тремента́ль, -лю, м. Раст. Geranium Palustre L. Анн. 155.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере! Котл. Ен.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЗДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.