Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноянка

Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЯНКА"
Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.
Єли́на, -ни, ж. и пр. = ялина и пр. МУЕ. III. 75.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Хвіщ, хвоща, м. 1) = хвощ. 2) = хвощанка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.