Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха.
2) Малодушный.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Дерни́ння, -ня, с. 1) Мѣсто, поросшее дерномъ. 2) Торфъ.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Зако́шувати, -шую, -єш, сов. в. закоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. 1) Начинать, начать косить. 2) Скашивать, скосить. А за мною молодою ходе смертонька з косою, хоче мене умертвити, ще й косою закосити. 3) Зарабатывать, заработать косьбою.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала.
Простугоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Прогремѣть, простучать. Крамарський віз (шляхом) простугонить.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.