Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноття

Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОТТЯ"
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Жа́рений, -а, -е. Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. Ном. № 5557.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Упереміжку нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.