Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнойовисько

Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЙОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЙОВИСЬКО"
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Обтяжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обтяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, обременять, обременить.
Огрібач, -ча, м. Палка, которой подгребаютъ горящіе угли. Шух. І. 97.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго. Мнж. 90.
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЙОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.