Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гноїти

Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОЇТИ"
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья. Желех.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Позіходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись. А тим часом позіходилось народу вже чимало. Кв.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Мет. 458. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити. Н. п.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.