Балабан, -на, м.
1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи.
2) Родъ растенія.
3) Птица: разновидность сокола. У Gentilis (Falco nobilis).
Відшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = відшмагати. Я тебе батогами одшмарую.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ).
Лагідний, -а, -е. Кроткій, мягкій, тихій, нѣжный. Щастя, що Господь йому послав за його добру лагідну вдачу. Ум. лагідненький.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Примітка, -ки, ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. б) Быть знакомымъ. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий. 3) = намітка.
Фарбляний, -а, -е. Красочный.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
