Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запухлий

Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Витуманити, -ню, -ниш, гл. Добыть обманомъ. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. І. 67.
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. № 943.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.
Прочути Cм. прочувати.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.