Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запухлий

Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУХЛИЙ"
Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Випорожнятися, -няюся, -єшся, сов. в. випорожнитися, -нюся, -нешся, гл. Опорожняться, опорожниться.
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
Допра́ти Cм. допірати.
Колько нар. Колко. На стерні колько. Кіев. г. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько? Грин. III. 648.
Люшня́, -ні́, ж. = лушня. А оглянься, — люшню згубиш. Полт. Ум. люшенька.
Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Часловець, -вця, м. Часословъ. Левиц. І. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.