Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запручувати

Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧУВАТИ"
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить. Желех.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17.
Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі. Стор. МПр. 129.
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица. Ном. № 2484.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.