Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нещасливий
нещасливість
нещасливо
нещасний
нещасник
нещасниця
нещастя
нещирий
нещирість
нещиро
нещільно
не-що
неякийсь
неясний
неясно
нив
нива
нивний
нивонька
нивора
нив'я
нидіти
нижник
нижній
нижняк
низати
низенький
низенько
низина
низити
низійти
низка
низовець
низовий
низовина
низовка
низов'я
низота
низький
низько
низькоділ
низькоокий
низькорослий
низькостеблиця
низянин
ник!
никання
никати
никлий
никнути
никнути 2
николаєць
никони
нинечка
нинечки
нині
ниніка
нинішній
нинька
ниньки
нириця
нирка
нирнути
нирок
нирцем
ниряти
нити I
нити II
нититися
нитка
ниткоплут
нитота
ниточка
нить
нитяний
ницак
ницелоз
ниций
ницість
ниць I
ниць II
ницько
ницьма
ницювати
ничельниця
ничениця
нишкавка
нишкати
нишкнути
нишком
нишпорити
нишпорка
нищечком
нищий
нищити
нищитися
нищота
нищун
нищунство
ні
ніб
нів
нівець
нівечиння
нівечити
нівроку
нігде
нігде 2
нігди
нігич
ніготь
ніде 1
ніде 2
нідра
ніж 1
ніж 2
ніже-ні
ніженька
ніжи
ніжитися
Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате. Мир. ХРВ. 25.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл.зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став. Екатер. у.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Нас спонсорують: