Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!)
Вовчкуватий, -а, -е. = вовкуватий. Якесь невеселе (дитина), вовчкувате.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. Cм. Гусятник.
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл. — зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.