Вуй, вуя, м. Дядя. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. 3) Солома, лежащая въ жлукті. 4) = містище. . 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. Ум. гніздечко.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили.
Залеті́ти Cм. залітати.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Хто вірно кохає, той часто вітає. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Cм. викохати.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3.