Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нещасливий
нещасливість
нещасливо
нещасний
нещасник
нещасниця
нещастя
нещирий
нещирість
нещиро
нещільно
не-що
неякийсь
неясний
неясно
нив
нива
нивний
нивонька
нивора
нив'я
нидіти
нижник
нижній
нижняк
низати
низенький
низенько
низина
низити
низійти
низка
низовець
низовий
низовина
низовка
низов'я
низота
низький
низько
низькоділ
низькоокий
низькорослий
низькостеблиця
низянин
ник!
никання
никати
никлий
никнути
никнути 2
николаєць
никони
нинечка
нинечки
нині
ниніка
нинішній
нинька
ниньки
нириця
нирка
нирнути
нирок
нирцем
ниряти
нити I
нити II
нититися
нитка
ниткоплут
нитота
ниточка
нить
нитяний
ницак
ницелоз
ниций
ницість
ниць I
ниць II
ницько
ницьма
ницювати
ничельниця
ничениця
нишкавка
нишкати
нишкнути
нишком
нишпорити
нишпорка
нищечком
нищий
нищити
нищитися
нищота
нищун
нищунство
ні
ніб
нів
нівець
нівечиння
нівечити
нівроку
нігде
нігде 2
нігди
нігич
ніготь
ніде 1
ніде 2
нідра
ніж 1
ніж 2
ніже-ні
ніженька
ніжи
ніжитися
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Круп'янка, -ки, ж. Колбаса, начиненная кашей. Дайте ковбасу, я додому понесу; дайте круп'янку, пудкину пуд лавку. Чуб. III. 477.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.
Нудити, -джу́, -диш, гл. 1) Наводить, нагонять скуку. 2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. Н. п. 3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455. 4) безл. Тошнить. 5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5. 6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Показ, -зу, м. 1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Ном. № 12867. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Чуб. V. 1002. Сорочку сполощу. Г. Барв. 359.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.
Нас спонсорують: