Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нещасливий
нещасливість
нещасливо
нещасний
нещасник
нещасниця
нещастя
нещирий
нещирість
нещиро
нещільно
не-що
неякийсь
неясний
неясно
нив
нива
нивний
нивонька
нивора
нив'я
нидіти
нижник
нижній
нижняк
низати
низенький
низенько
низина
низити
низійти
низка
низовець
низовий
низовина
низовка
низов'я
низота
низький
низько
низькоділ
низькоокий
низькорослий
низькостеблиця
низянин
ник!
никання
никати
никлий
никнути
никнути 2
николаєць
никони
нинечка
нинечки
нині
ниніка
нинішній
нинька
ниньки
нириця
нирка
нирнути
нирок
нирцем
ниряти
нити I
нити II
нититися
нитка
ниткоплут
нитота
ниточка
нить
нитяний
ницак
ницелоз
ниций
ницість
ниць I
ниць II
ницько
ницьма
ницювати
ничельниця
ничениця
нишкавка
нишкати
нишкнути
нишком
нишпорити
нишпорка
нищечком
нищий
нищити
нищитися
нищота
нищун
нищунство
ні
ніб
нів
нівець
нівечиння
нівечити
нівроку
нігде
нігде 2
нігди
нігич
ніготь
ніде 1
ніде 2
нідра
ніж 1
ніж 2
ніже-ні
ніженька
ніжи
ніжитися
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Вх. Лем. 402. Ум. гачатко.
Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Змивання, -ня, с. 1) Смываніе. 2) Вымываніе. Ум. змиваннячко. Суботнеє змиваннячко, недільнеє прибіраннячко, що в суботу ізмиюся, а в неділю приберуся. Мил. 131.
Ме́мель, -ля, м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому. Грин. II. 172.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
Позчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами. Левиц. І. 62.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв. 2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Чуб. VII. 428. Вас. 170. Г. Барв. 52. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Чуб. V. 417. Ум. синяточка. Маркев. 11. Запасочка синяточка. Чуб. III. 486.
Солодятко, -ка, с. Милый, любезный. Сюда мі ся, товаришу, мило подивити, відки буде солодятко волики гонити. Гол.
Нас спонсорують: