Братимство, -ва, с. = побратимство.
Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє.
2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає.
3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Хто ламає слово, той віру ламає.
4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея.
5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб.
Панва 1, -ви, ж.
1) Сковорода.
2) Солеваренная сковорода.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Просвистіти, -щу, -стиш, гл.
1) Просвистѣть.
2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.
Тхнути, тхну, -неш, гл.
1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. Тхнуло свіже повітря.
2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Тхне мулом вода. Вода тхне гнилим. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
