Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства.
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму.
