Без I, -зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без.
Бляшанка, -ки, ж.
1) Жестянка.
2) Мѣра для водки: осьмушка. Випив пів бляшанки. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Ум. бляшаночка.
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. б) — біла. Primula officinalis L. Ум. буквичка.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Чарівниця, таки показит маржину.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Ти помийник жидівський.
2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.