Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неохайний
неохайність
неохайно
неохая
неохота
неоцінитний
неошанований
неошатний
неошатно
неощадний
неощадність
неощадно
непам'яткий
непам'ять
непевне
непевний
непевність
непереможний
непереможно
неписаний
неписьменний
неписьменність
непитущий
непишний
непідвладність
непідлеглий
непідлеглість
непідхільність
неплідний
неплідниця
неповага
неповидний
неповинний
неповинно
неповороткий
неповоротний
неповорушно
непогамований
непогодний
непогожий
неподалеку
неподоба
неподобний
неподобно
непоказний
непокій
непокірливий
непокірливість
непокірливо
непокірний
непокірниця
непокладний
непокоїти
непокора
неполюдськи
непомилешний
непомилешно
непомильність
непоміркований
непомірковано
непорадний
непорожній
непороки
непорошний
непорухомий
непорухомо
непорушний
непорушно
непорядний
непорядно
непосидущий
непосидющий
непосидячий
непосидячка
непослух
непотайний
непотреба
непотребний
непотріб
непотрібний
непохибний
непохибно
непохитний
непохитність
непохитно
непочатий
неправда
неправдивий
неправдивість
неправдиво
неправдувати
неправий
неправість
неправо
непривітний
непривітниця
неприємний
неприємність
неприємно
неприкаяний
неприпинний
неприродний
неприродність
неприродно
неприрожденний
непристойний
непристойність
непристойно
неприступний
неприступно
непритаманний
непритика
непритомний
неприторений
непритульний
неприхильний
неприхильник
неприхильність
неприхильно
непричетний
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Живу́чий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. І. 92.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл. 1) Вноситься, внестися. 2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки. Черк. у.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 4 77.
Нас спонсорують: