Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неохайний
неохайність
неохайно
неохая
неохота
неоцінитний
неошанований
неошатний
неошатно
неощадний
неощадність
неощадно
непам'яткий
непам'ять
непевне
непевний
непевність
непереможний
непереможно
неписаний
неписьменний
неписьменність
непитущий
непишний
непідвладність
непідлеглий
непідлеглість
непідхільність
неплідний
неплідниця
неповага
неповидний
неповинний
неповинно
неповороткий
неповоротний
неповорушно
непогамований
непогодний
непогожий
неподалеку
неподоба
неподобний
неподобно
непоказний
непокій
непокірливий
непокірливість
непокірливо
непокірний
непокірниця
непокладний
непокоїти
непокора
неполюдськи
непомилешний
непомилешно
непомильність
непоміркований
непомірковано
непорадний
непорожній
непороки
непорошний
непорухомий
непорухомо
непорушний
непорушно
непорядний
непорядно
непосидущий
непосидющий
непосидячий
непосидячка
непослух
непотайний
непотреба
непотребний
непотріб
непотрібний
непохибний
непохибно
непохитний
непохитність
непохитно
непочатий
неправда
неправдивий
неправдивість
неправдиво
неправдувати
неправий
неправість
неправо
непривітний
непривітниця
неприємний
неприємність
неприємно
неприкаяний
неприпинний
неприродний
неприродність
неприродно
неприрожденний
непристойний
непристойність
непристойно
неприступний
неприступно
непритаманний
непритика
непритомний
неприторений
непритульний
неприхильний
неприхильник
неприхильність
неприхильно
непричетний
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Заво́д Cм. завід.
Змикатися, -каюся, -єшся, сов. в. зімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сводить, свести судорогой. Як підняв руку, так вона і зомкнулась, так і заклякла. Эварн. Запор. І. 14.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Обтягати, -га́ю, -єш, сов. в. обтягти, -гну, -неш, гл. Обтягивать, обтянуть.
Пороспаскуджувати, -джую, -єш, гл. Испортить нравственно (многихъ).
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. ІІІ. 37.
Нас спонсорують: