Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непохитність

Непохитність, -ности, ж. Стойкость. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОХИТНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОХИТНІСТЬ"
Відпорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відпоротися, -рюся, -решся, гл. Отпарываться, отпороться.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Надполови́нювати, -нюю, -єш, сов. в. аадполови́нити, -ню, -ниш, гл. Уменьшать, уменьшить на половину.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Продання с. Продажа.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОХИТНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.