Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непохитність

Непохитність, -ности, ж. Стойкость. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОХИТНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОХИТНІСТЬ"
Врата, врат, мн. Только въ выраж.: царські врата. Царскіе врата. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Лу́тка, -ки, ж. Оконный косякъ. Я за луткою коло вікна сиджу. Г. Барв. 292.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Побратимко, -ка, м. Ум. отъ побратим.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОХИТНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.