Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. 5) Насѣк. = Бурчало. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Ду́диця, -ці, ж. 1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. 2) мн. = дуди.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Пальчатка, -ки, ж. Перчатка. Де се ти найшов такі пальчатки? (Испорченное русское: перчатка?).
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні.
Приготовка, -ки, ж. = приготування.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Пукли обручі на бочці.
Удоювати, удо́юю, -єш, сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко.
