Білогубий, -а, -е. 1) Съ бѣлыми губами.
2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня?
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Книжечка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Єремія... був у багатому кунтуші.
Ма́тчин, -на, -не. = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Тобі уся матчина худоба досталась.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Порозсукувати, -кую, -єш, гл. Разсучить, раскрутить (во множествѣ).
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Хрестильниця, -ці, ж.
1) Купель для крещенія дѣтей.
2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы.
