Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть.
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. В червоних штанях оксамитних.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
