Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Капарис, -су, м. Кипарисъ, Cipressus Angustifolia.
Позеленуватий, -а, -е. Зеленоватый, не вполнѣ зрѣлый. Яблука ще позеленуваті.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Росквакатися, -каюся, -єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. І вночі, і вдень — завше йому ніч.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія.
