Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый.
Вельґоґор, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum.
Жерлига, -ги, ж. Большая удочка.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Попелюх, -ха, м.
1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів.
2) Животн. Myoxus glis.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.
