Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидище

Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Огляд, -ду, м. 1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. Кв. II. 69. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. Харьк. у. купив за три огляди. Укралъ. Мнж. 166. 2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради. Гол. II. 711.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть. Чуб. VII. 443. Маркев. 158.
Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.