Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. 2) Грозовая буря.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу!
2) Свободный, просторный. Шапка повільна.
3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь.
4) Медленный. Ум. повільненький.
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Наскочив удовець на вдову.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
