Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидище

Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Отут нар. = oттут. Ум. отутеньки, отутечки. Отутеньки ставатимем. Кролев. у. Ось зараз були отутечки. Грин. II. 142.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Попичка, -ки, ж. Птица Palus palustris, синица болотная, камышевка. Вх. Пч. ІІ. 13.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Черк. у. Лучаються й раптові дощі. О. 1861. IX. 30. Раптова енергія. Левиц. І.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити. Міусск. окр.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.