Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидище

Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДИЩЕ"
Довга́стий, -а, -е. Продолговатый. Довгастий кінь. Н. Вол. у., Ум. Довга́стенький. Довгастенькі груші. Черк. у.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.
Лима́нник, -ка, м. Часть лимана, которая при легкомъ вѣтеркѣ попадаетъ въ полосу безвѣтрія и остается неподвижной. Браун. 51.
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує. Славяносерб. у.
Погибнути Cм. погибати.
Припалити Cм. припалювати.
Прочунятися, -няюся, -єшся, гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить. О. 1862. II. 62.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.