Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Ум. півзи́нка.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.
Тречи числ. = тричи. Тречи на день одвідаю.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
