Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидьків

Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКІВ"
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.