Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покидьків

Покидьків, -кова, -ве Относящійся къ негодному предмету, существу. покидьків брат. Негодный предметъ. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИДЬКІВ"
Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Луди́ти, -джу, -диш, гл. Привлекать, приманивать, заманивать. Вх. Зн. Вх. Уг. 250. До світлиці уступає молодець хороший, жвавий, вус маленький, око каре, волос красний кучерявий, а личенько таки лудить, хоч го трошки снядь присіла. Федьк. І. 127.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Озуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озутися, -зуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чи чобіт добуває, чи в постоли озувається. Мет. 191.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525., Ум. риженький.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИДЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.