Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покійник

Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Зава́жити Cм. заважувати.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. АД. І. 208. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. АД. І. 219. кинути. Cм. кидати.
Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
Навести́ Cм. наводити.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас. Сим. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.