Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покицяння

Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИЦЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИЦЯННЯ"
Вибачення, -ня, с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Попереганяти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша. Екатер. у.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню. Стор. МПр. 112.
Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИЦЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.