Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покицяння

Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти. О. 1861. XI. Св. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИЦЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИЦЯННЯ"
Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Губ'яка, -ки, ж. = Губка 2. Радом. у.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Каптурчик, -ка, м. Ум. отъ каптур.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться. Борз. у.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Чухран, -на, м. Машина на суконной фабрикѣ, которой расчесываютъ шерсть, состоитъ изъ валиковъ съ крючками. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИЦЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.