Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Вирізка, -ки, ж. 1) Вырѣзка. 2) мн. ви́різки. Вырѣзаніе вытканнаго полотна изъ ткацкаго станка, производимое въ присутствіи приглашеннаго для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящаго при этомъ ткачу угощеніе — выпивку и хлѣбъ, или только хлѣбъ. МУЕ. III. 22.
Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе. Вас. 178.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. ІІ. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388.
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.
Чірхавий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: