Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Голубаня, -ні, ж. Названіе коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові.... ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі. Шух. І. 198.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатер. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було. Лохв. у.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.
Нас спонсорують: