Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намастити
намахати
намахатися
намахлювати
намацати
намацувати
намащати
намащувати
намащуватися
намекетати
наменити
намено
наменувати
наменути
наменутися
намережити
намережувати
намерз
намерзати
намерзлий
намерзтися
намеркати
намести
намет
наметний
намешкатися
намивати
намигнути
намикати I
намикати II
намилити
намилуватися
намилювати
намилюватися
намимрити
наминати
наминачка
намислити
намислювати
намисник
намистечко
намистина
намисто
намити
наміняти
намір
наміритися
наміркуватися
намірятися
намісити
намісник
намістити
намість
наміт
намітати
намітити
намітка
намітчаний
намітчина
на-міць
намічувати
намішати
намішуваник
намішувати
намліти
намлітися
намножити
намножитися
намняти
намняшкурити
намова
намовина
намовити
намовка
намовляти
намовлятися
намовонька
намогтися
намокати
намолитися
намолоти
намолотися
намолотити
намолотитися
намолочувати
намонятися
намордень
намордуватися
наморжень
наморозень
наморозки
намоскалитися
намостити
намотати
намотувати
намочити
намочувати
намощувати
намугикатися
намудрувати
намул
намулити
намулювати
намуляти
намуркотати
намуркотатися
намурмоситися
намурувати
намурхатися
намучити
намучитися
намуштруватися
нам'яти
нам'яшкурити
нанадити
нанашка
нанашко
нанезабудь
нанести
наниз
Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Стеменно нар. Точь-въ-точь, именно, точно. Борз. у. Левиц. І. 392. Чи так. брате Мамаю? — Стеменно так. К. ЦН. 237. Воно стеменно той коник, що по полю скаче. КС. 1882. X. 32.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Шморгавка, -ки, ж. = терниця. Шух. І. 147.
Нас спонсорують: