Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намітчина

Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Загра́да, -ди, ж. Огорожа, ограда. Загрію сонечко на стіну, на заграду зелену. Гол. І. 211.
Ізд.. Cм. зд.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Паскудити, -джу, -диш, гл. 1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч. 2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном. 3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити. Вас. 169.
Ровінь, -ню, м. Равнина. Вх. Зн. 60.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМІТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.