Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намітчина

Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Випрацювати, -цюю, -єш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.
Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Перекуповувати, -вую, -єш, сов. в. перекупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Перекупать, перекупить. Купує, перекуповує, продав. О. 1861. IX. 74.
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків. Ном. № 14171.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМІТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.