Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намітчина

Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Чуб. V. 1069. Ум. намітчи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМІТЧИНА"
Бузиновий, -а, -е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Завзя́то нар. Стойко; упорно, неуступчиво; сильно. Попились завзято. Шевч. 454.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.
Тавлетка, -ки, ж. Аспидная доска. Шейк.
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМІТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.