Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Зароси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Измачиваться въ росѣ. Де ти в чорта волочився? Заросився, замочився?
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була.
Стільниця, -ці, ж.
1) Столечница.
2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр.
3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе.
