Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намовляти

Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМОВЛЯТИ"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. ІІІ. 507.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.