Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Здавалося, неначе близився до покійника.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Загу́рити Cм. загуряти.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая).
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.