Блисканка, -ки, ж. Птица: Motacilla.
Веретінник, -ка, м.
1) Часть ручного млина.
2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается.
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку.
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. 2) О масти вола: темно-сѣрый. Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Старання, -ня, с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали.
Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину.
